День Європи в Україні

 До Дня Європи кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та мовної підготовки провела для студентів онлайн-вікторину на платформі Kahoot, присвячену європейським цінностям.

Учасники мали змогу перевірити свої знання та дізнатися цікаві й маловідомі факти про свободу, демократію, верховенство права, рівність, солідарність та інші цінності, що лежать в основі сучасного європейського суспільства. Запитання вікторини побудовані на реальних історіях та подіях, які демонструють практичне втілення цих цінностей у різних країнах Європи.

Інтерактивний формат Kahoot зробив участь у заході цікавою та динамічною, а елемент змагання додав азарту й мотивації до пошуку правильних відповідей. Вікторина стала чудовою нагодою не лише перевірити ерудицію, а й замислитися над значенням європейських цінностей для сучасної України та її майбутнього.

Дякуємо всім учасникам за активність і зацікавленість! Сподіваємося, що отримані знання стануть ще одним кроком до кращого розуміння європейської спільноти та принципів, на яких вона ґрунтується.

Памʼятаємо і ніколи не забудемо

 07 травня 2026 року у Хортицькій національній академії відбувся урочистий просвітницько-виховний захід, присвячений черговій річниці Перемоги країн Антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні. Модератор – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та мовної підготовки О.О. Волошко.

Студентам була представлена презентація на тему «Уродженці Запоріжжя підіймали прапори Перемоги над розгромленим Берліном».

Під час заходу йшлося про таке. Важливою складовою підступної політики путінського режиму з дискредитації українців стало викривлення, а то й заперечення їх внеску в перемогу над нацистською Німеччиною. У постановочних публічних телевізійних спілкуваннях з громадянами російської федерації, путін заявляв, що ми б і без них виграли війну, начебто це він був очільником держави, яка воювала з гітлерівською Німеччиною. 

04 травня 2022 р. напередодні відзначення чергової річниці перемоги над нацистською Німеччиною і на початку повномасштабної війни, розв’язаної путіним проти України, адміністрація Президента США публічно виступила проти планів путіна зв’язати День Перемоги 9 травня з вторгненням росії в Україну. В заяві йшлося про те, що День Перемоги належить не тільки росії і свято буде відзначатися по всій Європі 8 та 9 травня на честь спільних зусиль для Перемоги над нацистською Німеччиною. Німецьким фашистам протистояли США та європейські країни, а у колишньому Радянському Союзі з гітлерівцями боролися не тільки росіяни, але й українці. Це спільне свято і треба не допустити, аби путін 9 травня привласнив собі.

Яскравим прикладом, який доводить безумовну правильність цих настанов, були героїчні подвиги наших земляків, уродженців Запоріжжя, під час штурму столиці нацистської Німеччини – Берліна. На завершальній стадії штурму фашистської столиці, три уродженця Запорізької області опинились у центрі Берліна. Так, першим прикріпив прапор на Рейхстазі, на одній з його колон біля входу до нього, мешканець с. Скельки, Василівського району, Запорізької області командир відділення 756-го стрілецького полку сержант Петро Щербина. Його відділення перетнуло майдан і першим досягло під’їзду Рейхстагу, розпочавши запеклий бій у його вестибюлі. Після взяття Рейхстагу, на майдані перед ним, сержант Петро Щербина був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора, яким здебільшого нагороджували високих воєначальників. Інший наш земляк, мешканець с. Новопрокопівки, Токмацького району, Запорізької області, батальйонний розвідник 1040-го стрілецького полку молодший сержант Павло Волик – командир штурмової групи, у складі свого підрозділу наступав у напрямку Бранденбурзьких воріт, які знаходились неподалік Рейхстагу. Під час кровопролитного бою, молодший сержант Павло Волик, за допомогою товаришів, забрався на Бранденбурзькі ворота – символ германського мілітаризму, і закріпив прапор на військовій колісниці. За цей подвиг воїн був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора. Третій наш земляк, мешканець м. Запоріжжя, молодший лейтенант Костянтин Громов у складі 1008-го стрілецького полку штурмував ратушу Берліна, в якій затято оборонялося потужне угруповання підсилене есесівцями. Разом із бійцями в ході багаточасового, запеклого бою молодший лейтенант Костянтин Громов прорвався на дах, зірвав нацистський прапор і встановив свій. За цей подвиг молодший лейтенант Костянтин Громов був нагороджений званням Героя Радянського Союзу.

На завершення присутні відзначили таке: наразі п’ятий рік поспіль, за підтримки Європейської спільноти, український народ переможно веде справедливу, вітчизняну війну, захищаючи свій суверенітет від рашистських колонізаторів. Десятки тисяч вояків ЗСУ, як жінок, так і чоловіків, захищаючи свою Батьківщину, здійснили подвиги, які перевершують подвиги наших предків часів Другої світової війни. 

Учасники урочистого заходу вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих у Другій світовій війні та у визвольній війні українського народу проти рашистських окупантів 2014 – 2026 рр.

Чорнобиль не має минулого

 

27 квітня 2026 року кафедрою соціально-гуманітарних дисциплін та мовної підготовки була організована і проведена лекція-бесіда, на якій було розглянуто причини трагедії, обговорено наслідки Чорнобильської катастрофи: природні, соціальні та економічні, вшановано пам’ять Героїв-ліквідаторів аварії. Модераторзаходу – Лілія Жужа, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри.

Її наскрізною ідеєю було не лише згадати події минулого, але й не дати забути сучасному молодому поколінню задля безпеки майбутнього про те, які наслідки може принести «мирний атом» упродовж багатьох десятиліть.

Наприкінці зустрічі відбувся перегляд документального фільму «Лазуровий пил», у якому колишні мешканці м. Припʼять розповідають про страшні події тих днів із перших вуст. Присутні також ділилися спогадами та відомими фактами про трагедію.

Чорнобильська катастрофа – не має минулого, її наслідки впливають на життя людей й досі. Пам’ятаємо і ніколи не забудемо!

 
У Хортицькій національній академії 16 квітня, в режимі он-лайн, відбувся круглий стіл на тему «Історія українського конституціоналізму (від Конституції 1710 року до Конституції УНР 1918 року)», присвячений черговій річниці Конституції Пилипа Орлика 1710 року.

Після заслуховування цікавих і змістовних доповідей, підготовлених студентами 1 курсу спеціальності С4 Психологія П. Єфімовою, Ю. Прус, Т. Кривоніс, О. Смірновою, А. Ращупкіною під керівництвом кандидата історичних наук, доцента О.О. Волошка, відбулося їх жваве обговорення присутніми. Зокрема, йшлося про таке: історія українського конституціоналізму сягає початку XVIII ст.; український конституціоналізм два століття (до відновлення Української державності у 1917 році) розвивався в гострій і виснажливій, але героїчній боротьбі з непримиримим ворогом українського народу – російським царизмом, який був носієм і кривавим реалізатором реакційної імперської ідеології. У процесі створення конституційних проектів, українські інтелектуали орієнтувалися на досягнення західноєвропейської політико-правової думки, на державотворчий і правотворчий досвід США та Швейцарії. Відтак українські конституційні проекти ґрунтувалися на ідеях суверенітету українського народу, децентралізації і широкого самоврядування місцевих громад, боротьби з бюрократією і з корупцією, побудови демократичної держави, в якій будуть реалізовані принципи законності та соціального захисту громадян. 

На закінчення присутні відзначили, що на сучасному етапі українського державотворення, героїчна боротьба українського народу зі своїм непримиримим ворогом – імперіалістичною росією, триває і надихає на цю боротьбу багатющий досвід попередніх поколінь українців.

25.03.2026 року відбулась гостьова лекція на тему «Методика CLIL на уроках англійської мови в НУШ», яка об’єднала студентів і викладачів, – майбутніх і вже працюючих вчителів-методистів, педагогів, філологів.

Спікер – кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, учитель вищої категорії, вчитель-методист, вчитель англійської мови Запорізького академічного ліцею № 93 Юрій Полежаєв – поділився не лише теоретичними засадами CLIL, а й реальними інструментами для впровадження цієї методики в освітній процес.

Під час лекції учасники:

✨ розібралися, що таке CLIL і як він працює в сучасній школі;

✨ обговорили різні підходи та формати інтегрованого навчання;

✨ дізналися, як принцип 4К (content, communication, cognition, culture) змінює логіку уроку;

✨ проаналізували автентичні матеріали із зарубіжних підручників і способи їх адаптації до українського контексту;

✨ отримали відповіді на важливе питання: як CLIL сприяє професійній орієнтації здобувачів освіти.

Особливу цінність заходу надали практичні кейси, неочікувані інсайти та можливість подивитися на урок англійської як на простір для формування міждисциплінарних компетентностей.

Зустріч пройшла в інтерактивному форматі: учасники активно долучалися до обговорення, ставили запитання, ділилися власним досвідом і ідеями щодо впровадження CLIL у навчанні.

Дякуємо спікеру за змістовну, актуальну й надихаючу лекцію, а всім учасникам – за зацікавленість і активність!

Шевченківські дні

 
Шевченко як поет – це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість. Шевченкова пісня була сама по собі народною піснею, яку міг заспівати тепер увесь народ, яка повинна була вилитись з народної душі відповідно до стану сучасної народної історії 

М. Костомаров

 

Цей тиждень ознаменувався величною подією – народженням Генія українського народу – Тараса Шевченка. З цієї нагоди два дні поспіль кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та мовної підготовки Хотрицької національної академії разом із партнерами – кафедрою міжкультурної комунікації та соціально-гуманітарних дисциплін Дніпровського гуманітарного університету – провели просвітницькі заходи.

Представники музею «Літературне Придніпров’я» розповіли про те, як вшановували Великого Кобзаря або забороняли це у різні періоди на території Запоріжжя і Дніпра, присутні ознайомились із його художньою спадщиною в портретах і автопортретах, увіковіченням по світу у монументах і пам’ятниках, поміркували над роллю Шевченка у сучасній історії України.

Цікавою частиною заходів, яка нікого не залишила байдужим, стало декламування викладачами і студентами обох вишів поезій різними мовами (українською, англійською, німецькою, латвійською). До цього дійства доєднались воїни з передової, які, пропускаючи рядки крізь сучасні агресивні воєнні дії, спрямовані проти українства, продемонстрували присутнім актуальність слів українського Генія.

Про Тараса Шевченка сказано багато і в Україні, і за її межами, проте щоразу він постає для нас по-новому, щоразу ми відкриваємо його для себе, щоразу переконуємось у тому, що «Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, ніж українець – він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет – він був хоробрим войовником за права і волю людей» (Ліндон Джонсон, президент США).

Дякуємо усім, хто долучився до вшанування пам’яті Великої Людини, Великого Генія і патріота.

Таємна мова кобзарів

 Чи читали кобзарі «реп»? Хто «лабав» для короля Данила? Навіщо братчикам «на всі чотири сторони»? Де в нас, зрештою, «пліхтí»?

Про це та багато іншого говорили під час заходу, присвяченого  Міжнародному дню рідної мови, який організувала і провела кафедра соціально-гуманітарних дисциплін і мовної підготовки спільно з партнерами – Дніпровським гуманітарним університетом. Модераторкою заходу була Ганна ГЛУЩЕНКО. 

З вітальним словом виступили завідувачі кафедр обох вишів – Наталія РУКОЛЯНСЬКА і Тетяна КРАШЕНІННІКОВА, до розмови долучилися студенти й викладачі. Цьогоріч вирішили подивитися на рідну мову крізь призму кобзарства як унікального соціального явища, що поєднувало давню пісенну традицію й історичну пам’ять народу з власною організацією, ієрархією, системою навчання та навіть таємною мовою.

Захід відбувся в інтерактивному форматі: учасники активно дискутували, намагалися «розкодувати» окремі слова та співвіднести їх із сучасними мовними явищами. Було багато живого спілкування, несподіваних паралелей із сьогоденням і щирого інтересу до мовної спадщини.

Міжнародний день рідної мови – чудова можливість осмислення, дослідження й актуалізації культурної пам’яті. Дякуємо всім учасникам за допитливість, відкритість і небайдужість до слова – адже саме з нього починається спільнота, традиція й майбутнє.